В якому віці проводять операцію?
Пластика може бути призначена немовляті, якщо через неправильну вуздечку виникають суттєві труднощі зі смоктанням (і, відповідно, вигодовуванням).
Якщо таких ускладнень немає, рекомендовано виконувати процедури після прорізування постійних передніх зубів (приблизно з 5-7 років).
Загалом же вікових обмежень немає, тож за потреби пластику вуздечки роблять і дорослим.
Показання до пластики
- проблеми зі смоктанням у немовлят;
- проблеми з ковтанням, жуванням, диханням чи дикцією;
- порушення прикусу;
- діастема — щілина між передніми зубами;
- обмежена рухливість язика;
- оголення пришийкової зони передніх зубів;
- рухливість зубів;
- кровоточивість ясен;
- підвищене утворення нальоту;
- труднощі в роботі мімічних м’язів;
- для зменшення ризику виникнення карієсу та захворювань ясен;
- при плануванні ортодонтичного лікування або протезування.
Візуально зрозуміти необхідність проведення пластики можна за такими ознаками:
- вуздечка закріплена занадто близько до язика;
- перетинка дуже товста та коротка або навпаки, дуже тонка, практично прозора і не має кровопостачання;
- вуздечка верхньої губи дуже широка і кріпиться біля основи передніх зубів (через це виникає проміжок між ними);
- вуздечка губи низько зафіксована, натягує ясна і оголює шийки зубів.
Протипоказання
- серйозні порушення гігієни ротової порожнини;
- хронічні запалення слизової оболонки;
- загострення чи ускладнення стоматологічних або інфекційних хвороб;
- захворювання крові (погане згортання, лейкоз);
- онкологія.
Деякі ситуації потребують додаткової попередньої підготовки та лікування. Кожен випадок обговорюється з лікарем індивідуально.
Підготовка до пластики
Як і будь-яке лікування, попередньо необхідна діагностика та складання плану лікування. Додатково можливе призначення аналізів, щоб переконатись у відсутності протипоказань.
Для уникнення ускладнень у постопераційний період перед пластикою проводять санацію ротової порожнини — лікують всі наявні запалення. Також роблять професійну чистку.
Перед втручанням пацієнту слід поїсти, адже після операції деякий час це не можна буде зробити.
Методи пластики вуздечки
Залежно від виду патології пластика може проводитись одним із методів:
- розсічення або френотомія — підрізання вуздечки верхньої губи або язика;
- висічення або френектомія — часткове видалення вуздечки;
- френулопластика — зміна місця закріплення вуздечки.
Будь-який з них швидкий (тривалість операції 15-20 хвилин) і доволі простий у виконанні.
Як відбувається операція?
- Знеболювання місцевою анестезією. Можливе використання седації (лікуванні уві сні), якщо пацієнт занадто нервує, має низький больовий поріг чи за наявності інших показань.
- Обробка ротової порожнини задля дезінфекції.
- Виконання самої пластики потрібним методом.
- Накладання швів.
Як доглядати за ротовою порожниною після процедури
- Приблизно 2 години після операції не можна пити гаряче та не можна їсти.
- Через 2-3 години до місця втручання можна прикласти щось холодне.
- Декілька днів слід утриматись від жорсткої, дуже кислої, солоної, гострої та гарячої їжі. А також від продуктів, що подразнюють слизову, наприклад, цитрусу.
- Проопероване місце не можна торкатись пальцями чи язиком.
- Після вживання будь-яких продуктів слід акуратно прополоскати рот антисептичним засобом.
- В окремих випадках рекомендовані спеціальні вправи для язика чи губ.
- На третій день слід відвідати стоматолога для контролю заживлення.
Операція малотравматична, тому виникнення ускладнень мінімізоване при дотриманні всіх правил. Тож якщо пластику проводили малечі, батькам слід уважно стежити за виконанням рекомендацій.
У деяких випадках після дії анестезії виникає легкий свербіж або печіння. Це нормально і можна усунути знеболювальними, які пропише лікар.
Період відновлення триває від декількох днів до тижня, залежно від особливостей організму та який вид операції проводили.
| ПОСЛУГА | ВАРТІСТЬ |
| Підрізання вуздечки язика у дітей | 1500 грн |
Чому обирають
Сучасну Сімейну Стоматологію?
Отримайте консультацію
Залиште телефон і адміністратор відповість на всі ваші питання
Діагностика
Головна мета лікування — встановити та позбавитись від першопричини захворювання. Вилікувати не симптом (який підходить одразу для багатьох хвороб), а його джерело. Для цього застосовують додаткові методи, що дають змогу отримати цілісну картину стану пацієнта.
В яких випадках потрібна діагностика ?
Це перший і надважливий крок, при наявності будь-яких скарг чи підозр на захворювання:
- дискомфорт та біль в зубах чи яснах;
- кровоточивість, набряк або зміна кольору м’яких тканин;
- чутливість емалі на хімічні чи температурні подразники;
- новоутворення, “гульки” в ротовій порожнині;
- травмуванні або ударі в ділянку щелеп;
- та інші тривожні симптоми.
До первинної діагностики належить візуальний огляд у стоматолога та анкетування. Це дає змогу дізнатись загальну інформацію та визначитись з методом ретельного обстеження.